Методика     фізики   як   педагогічна   наука,  її  зміст  і  завдання

План

      1. Місце фізики в сучасній системі народного господарства, виробництва і    науки.

      2. Фізика як навчальний предмет навчального плану середньої школи.

      3. Методика фізики ― основа фахової підготовки вчителя фізики.

      4. Зміст і завдання методики навчання фізики як науки.

      5. Методи дослідження методики навчання фізики.

      6. З історії розвитку методики навчання фізики.

1. Серед  навчальних  предметів  середньої  школи  фізика  займає одне з провідних місць.  Це є відображенням того об'єктивного загальновідомого факту, що фізика ― основа сучасної техніки і багатьох сучасних виробництв та технологій.

Механізація виробництва і електроенергетика, нові матеріали і речовини, надточні вимірювання і фізичний неруйнуючий аналіз, ядерна технологія і енергетика, надточні технології ― це далеко не повний перелік галузей сучасного виробництва, корені яких закладені в фізиці. Фізика розкриває  загальні закони і закономірності природи, встановлює зв'язки між явищами природи, а спеціальні науки доводять їх до конкретного технологічного втілення.

Знання законів природи, які вивчає фізика, вміння пояснювати явища природи, вільно орієнтуватися в яскравій і швидкій круговерті природних  явищах ―  невід'ємна ознака і риса сучасної освіченої людини. Це визначає       не лише її фахову підготовку, не лише забезпечує активну участь в  суспільному виробництві, але і визначає інтелектуальний рівень людини в  суспільстві. Тож не дивно, що усі економічно розвинуті країни світу надають великої уваги вдосконаленню системи фізичної освіти.

2. Значення фізики в суспільному виробництві і науці відображено в навчальному плані середньої школи. Вона серед природничих наук займає одне з провідних місць за кількістю годин, які відводяться на її вивчення.

3. Учитель є центральною фігурою в навчальному процесі з фізики. Він  організовує, спрямовує і коригує навчальну роботу учнів. Для реалізації на  практиці своїх функцій, він повинен мати певну систему умінь і навичок  різнопланового характеру.

А саме:

·         досконало знати фізику як науку, володіти методами фізики і знати перспективи її розвитку;

·         уміти озброїти учнів визначеними програмою знаннями і навичками з фізики;

·         володіти прийомами і методами організації класного колективу, реалізації завдань, які поставлені перед ними програмою.

Усі перелічені задачі в теоретичному плані розв'язуються педагогікою (зокрема, дидактикою) та психологією. Вивчення загальної фізики забезпечує спеціальну підготовку вчителя фізики.

Перенесення психолого-педагогічної теорії навчання на навчальний процес з фізики здійснює методика навчання фізики. За влучним визначенням відомого фізика-методиста П.А.Знаменського "Предмет методики, викладання фізики  ―  теорія  і практика навчання основам фізики."

Останнім часом поступово входять у вжиток поняття дидактики фізики та технологій навчання фізики, що є наслідком суттєвих досягнень педагогічної науки.

4. Методика навчання фізики як педагогічна наука розв'язує задачі  забезпечення високоефективного навчального процесу з фізики. Вона визначає:

·         місце фізики в навчальному процесі середньої школи;

·         зміст навчання фізики;

·         структуру навчального процесу;

·         шляхи, методи і засоби забезпечення високої ефективності навчального  процесу з фізики.

Крім досягнень фізики, педагогіки, психології, які є теоретичною основою  методики фізики, вона використовує і результати своїх власних досліджень,  які в багатьох випадках збагачують теоретичну базу педагогіки і психології.

Структура методики навчання фізики:

·         загальні питання  ―  зміст і послідовність вивчення фізики, виховання на  уроках фізики, методи навчання фізики, сучасні технології в змісті  шкільної фізики, активізація навчального процесу, організація позаурочної роботи і нові інформаційні технології в навчальному процесі  тощо;

·         методика вивчення окремих тем ― зміст тем, послідовність вивчення, демонстраційний і лабораторний експеримент, задачі, екскурсії, графічна  наочність, виховний аспект теми і т.п.;

·         методика і техніка шкільного фізичного експерименту  ―  зміст демонстрацій і лабораторних робіт та методика їх проведення, техніка відтворення дослідів, ефективності експерименту і т. п.

Необхідність розбудови нової школи у відповідності з Концепцією розвитку освіти в Україні та закону про освіту ставить перед методикою навчання фізики важливі, завдання:

·         розробка нової, раціональнішої системи навчання фізики в умовах 12 - річної школи;

·         пошук ефективніших методів навчання і контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів;

·         створення принципово нових, високоефективних підручників і методичних посібників;

·         удосконалення матеріальної бази навчання фізики на основі досягнень науки, техніки та інформаційних технологій;

·         створення нових, науково обґрунтованих наочних посібників, які відповідають вимогам сучасних інформаційних технологій.

5.  Кожна наука, яка має право на існування, повинна мати перспективу свого розвитку. І ця перспектива повинна бути основана на об'єктивній основі.

Таку основу може дати дослідження реального навчально – виховного  процесу. У процесі розвитку методики фізики склалися специфічні методи дослідження.

О.І.Бугайов поділяє їх на змістові і формалізовані.

      Змістові методи дослідження:

·         Педагогічні спостереження ― збирання матеріалів наукового дослідження на  основі збору даних з уроків, класів, виконання лабораторних та контрольних  робіт і т. п.

·         Документальні спостереження ― вивчення письмових матеріалів, щоденників,  планів роботи, конспектів учителів, зошитів учнів, класних журналів і т.д.

Педагогічний експеримент ―  своєрідний навчальний процес, організований  так, щоб можна було спостерігати педагогічні явища в контрольованих   умовах.

Основні ознаки педагогічного експерименту, які одночасно становлять і його суть:

·         внесення в навчальний процес певних змін у відповідності з планом і гіпотезою дослідження;

·         створення умов, у яких можна найбільш яскраво бачити зв'язки між різними сторонами навчального процесу;

·         облік результатів навчального процесу і формулювання остаточних висновків.

Тест успішності ― сукупність спеціально підібраних завдань, які  передбачають оцінювання знань учнів за конкретними параметрами.

Анкетування ― з'ясування різних аспектів процесу навчання на основі відповідей самих учнів на поставлені перед ними питання.

Формалізовані методи дослідження:

       Теоретичний аналіз ― визначення провідної ідеї і розробка гіпотез дослідження. Інструментам теоретичного аналізу є: структурно – логічний  аналіз змісту і структури навчального процесу з огляду на існуючі зв'язки  між окремими його частинами; статистичне оцінювання окремих явищ в  навчанні, онтодидактичний аналіз, який спирається на процес генералізації знань, що виражається в її тенденції узагальнювати численні частковості універсальнішими законами.

6.  Всю історію розвитку методики навчання фізики потрібно розглядати з точки зору зв'язку з розвитком суспільства та фізичної науки. Суспільний  розвиток детермінує шляхи вдосконалення навчального процесу з фізики, а нові досягнення науки фізики визначають зміст шкільних навчальних програм.

Українська методика, розвиваючись багато в чому оригінальними шляхами, зазнала впливів сусідніх педагогічних і методичних шкіл. Значний час вона розвивалась як частина методичної науки Росії та Радянського Союзу,  співпрацюючи з методичними школами інших зарубіжних країн.

Можна виділити такі основні етапи розвитку вітчизняної методики навчання фізики:

·         Становлення шкільної фізики, як обов'язкової складової "частини шкільного навчального процесу.

·         Узагальнення одержаних результатів і становлення підвалин методики фізики як науки.

·         Становлення і розвиток системи фізичної освіти на наукових засадах.

·         Період реформаторських пошуків у вітчизняній методиці фізики.

·         Відновлення ідей класицизму в системі навчання фізики.

·         Інтеграція в світову систему навчання фізики. /Новітній період/.