Правила  ефективного  спілкування 

1. Будьте  відкриті  до  співрозмовника  й  приймайте  його  таким,  яким  він  є.

Під  „прийняттям”  К. Роджерс  розумів  приязне  ставлення  до  людини,  що  має  безумовну  цінність,  незалежно  від  стану, поведінки  або  почуттів.

2. Спробуйте  почути  все  повідомлення  цілком.
3. Ваша  увага  має  бути  й  фізичною.
4. Участь  у  спілкуванні  має  бути  активною  та  відповідальною.
5. Спостерігайте  за  невербальними  реакціями  партнера.
6. Висловлюйтеся  ясно.
7. Говоріть  від  першої  особи.
8. Будьте  уважним  слухачем.
9. Виявляйте  емпатію.

Емпатія  ―  уміння  бачити  світ  очима  інших,  розуміти  його  так  само,  як  і  вони...

Пам’ятки – інструкції  щодо  оптимізації пошуково – творчої  діяльності  учнів 

Як виконувати фізичні досліди?

1. Сформулювати мету досліду.
2. Визначити оптимальні умови, необхідні для його проведення.
3. Розробити принципову схему досліду, його технологічну карту.
4. Обґрунтувати план проведення досліду, спосіб фіксації результатів.
5. Зібрати установку для проведення досліду. Знати призначення, пристрій і принцип дії використовуваних приладів.
6. Провести дослід (у разі необхідності кілька разів), зафіксувавши при цьому результати вимірів. Знати одиниці виміру фізичних величин, їх визначення.
7. Під час проведення досліду враховувати сторонні фактори й усувати їхню шкідливу дію (чи зменшити). Уміти фіксувати результати вимірів, вибирати раціональний спосіб запису результатів вимірів, аналізувати результати вимірів, інтерпретувати їх.
8. Зробити якісний і кількісний аналіз отриманих даних, зробити висновки досліду.

Як проводити спостереження з фізики?

1. Усвідомити мету спостереження.
2. Створити умови, необхідні для проведення спостереження, познайомитися з об’єктом спостереження.
3. Поставити й сформулювати проблему, продумати види діяльності під час проведення спостереження.
4. Провести спостереження (у разі необхідності кілька разів).
5. Знайшовши побічні факти й фактори, врахуйте їх.
6. Зафіксуйте результати спостереження, ретельно продумавши раціональний спосіб фіксації.
7. Провести аналіз даних проведеного спостереження, установити зв’язки, систематизувати й узагальнити результати.
8. Сформулювати висновки практичного й теоретичного характеру.

Як вивчати фізичні поняття?

1. Чітке виділення розглянутої властивості чи об’єкта, певної сторони явища – якісний опис сутності (у чому вона полягає); показ спільності для групи однофазних предметів; доказ на досліді й теоретичне обґрунтування реальності його існування, необхідність поняття, що відбиває саме розглянута властивість.
2. Вибір системи відліку, у  якій відбуватиметься введення даного поняття і величин, що його характеризують. Скалярні це величини чи векторні? Як у цьому переконатися?
3. Відшукання кількісної міри поняття. Міра дає спосіб кількісної оцінки поняття й у багатьох випадках може служити видовою ознакою визначення.
4. Словесне формулювання визначення повинне містити найближче родове поняття, що показує, що дана величина характеризує й видові ознаки, якими можуть служити його міри назви.
5. Умовна позначка і запис формули визначення.
6. Визначення одиниць виміру. Приклади числових значень та їхнє визначення.
7. Способи практичного виміру. За якою формулою (формулами) можна визначити? Зв’язок з якими величинами виражає формула?
8. Зв’язок даної величини з іншими, власними характеристиками об’єкта та явищ, її математичне вираження, що показує від чого і як вона залежить. Зображення цих зв’язків графічно, діаграмами, емпірично, таблицями і т.ін.
9. Межі застосовності поняття (вони можуть бути як якісними, так і кількісними).
10. Практичне й теоретичне значення поняття.

Як вивчати фізичні явища?

1. Показати явище, з’ясувати умови його виникнення і протікання на якісному рівні, установити в чому полягає його сутність. Підкреслити його об’єктивний характер, незалежність від інших знань про нього. Звернути увагу на необхідність його аналізу. До якого типу взаємодій належить дане явище? Які системи взаємодіють? У чому воно виявляється?
2. Описати явище якісно, виділивши істотні сторони.
3. Вибрати систему відліку, у якій буде проводитися аналіз явища. Для цього необхідно подивитися, як виглядає явище з погляду різних спостерігачів, у різних системах відліку. Визначити, який зв’язок величин виглядає простіше чи доступніше для експериментального опису.
4. Увести кількісні характеристики окремих сторін явища, простежити за їх змінами в часі та просторі, установити їх взаємний зв’язок – особливі закономірності. Які моделі й уявні досліди використовуються під час пояснення явища?
5. Провести аналіз закономірностей (законів), що описують явище, застосовуючи експериментальні й теоретичні засоби. Намагайтеся уявити закономірності за допомогою числових послідовностей, діаграм, графіків, аналітичних виразів, супроводжуючи свої міркування словесними описами і формулами.
6. Установити взаємний зв’язок закономірностей (законів), що зображують явище, й отримати нові залежності і зв’язки теоретичним та експериментальним шляхом.
7. Спробувати представити зображення явища в різних системах відліку, тобто порівняти їхні характеристики, числові значення, характер змін, закономірності (закони). З’ясувати, що залишається постійним, однаковим, а що змінюється і яким чином. Зробити відповідний висновок, аргументувавши його.
8. Сформулювати сутність явища, застосовуючи різні засоби зображення, і спробувати узагальнити окремі закономірності в більш загальній формулі – теорії явища. Варто спробувати на основі цієї теорії явища дати пояснення окремим фактам.
9. Перевірити відповідність теорії та одержаних у ході досліду даних.
10. Показати наукове значення теорії явища, указавши на сильні та слабкі сторони, галузь застосування тієї моделі, що нею описується. Розкрити цінність її використання на практиці.

Як працювати з книгою?   Ознайомтеся з анотацією та змістом і сформулюйте для себе, про що піде мова в тексті. Згадайте усе, що ви вже знаєте з цієї теми, й поставте додаткові запитання, на які в тексті будуть дані відповіді. Приступайте до читання. Читаючи, зіставляйте висунуті вами припущення з реальним змістом джерела, виписуйте незрозумілі вам терміни і вислови. Спробуйте знайти до них пояснення. Якщо незрозумілим є зміст тексту, то подумайте, чи не пов’язане це з раніше пройденим, але не засвоєним чи погано засвоєним матеріалом. Подумайте, що саме з раніше вивченого матеріалу заважає розуміти текст, і повторіть його. Упродовж всього читання ставте питання до тексту і висувайте свої припущення про подальший його зміст. Перевіряйте свої припущення в процесі цілеспрямованого читання. Якщо ви не можете знайти відповідь на свої питання в тексті, спробуйте знайти відповіді в інших джерелах. Читаючи текст, намагайтеся виділяти в ньому головне й відокремити його від другорядного. Обміркуйте, у якій частині тексту виражена головна думка та що цю головну думку пояснює, доповнює, розвиває. У процесі читання тексту складайте план, стислий чи розгорнутий конспект, супроводжуйте його рисунками, схемами, кресленнями, порівняльними таблицями, відбираючи основні й істотні моменти і думки тексту. У разі потреби робіть необхідні виписки. Розгляньте й проаналізуйте всі наведені в джерелі приклади та придумайте свої. Дайте відповіді на питання, наведені в досліджуваному джерелі чи записані в зошиті, запропоновані вчителем. Відповівши на питання, перевірте за джерелом правильність своєї відповіді, її глибину і повноту.